НБУВ
Полное название: Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського
Образована согласно указу гетмана П. П. Скоропадского от 2 августа 1918 г. как Национальная библиотека Украинского Государства.
В 1919 – 1934 гг. называлась «Всенародная библиотека Украины».
В 1934 г. передана в ведение Академии наук УССР и переименована в Библиотеку АН УССР.
В 1948 – 1965 гг. Называлась «Государственная публичная библиотека УССР».
От 1965 называлась «Центральная научная библиотека АН УССР» (НБУВ), в 1988 г. ей присвоено имя В. И. Вернадского.
От 1996 г. библиотека имеет современный статус и название – «Национальная библиотека Украины им В. И. Вернадского».
Официальный сайт библиотеки:
Справка о библиотеке:
Основной здание библиотеки находится в Киеве на ; часть отделов работает на .
Библиографические записи (3841 – 3850 / 20642)
Сортировка списка: автор, название работы, А – Я
[Беляева С. А.] Про основні принципи датування південноруських пам’ятників 2 пол. 13 – 14 ст. – Археологія, 1979 р., т. 31, с. 36 – 45.
[Беляева С. А.] Про регіональну специфіку розвитку сільського господарства середнього Подніпров’я в 10 – 14 ст. – «Старожитності південної Русі», Чн., Сіверянська думка, 1993 р., с. 82 – 86.
[Беляева С. А.] Розкопки середньовічного селища [Озаричі] на р.Сейм. – Археологія, 1979 р., т. 29, с. 98 – 108.
[Беляева С. А.] Слов’янські та тюркські світи в Україні. З історії взаємин у ХІІІ-ХVIII ст. – К.: Ун-т „Україна”, 2012. – 523 с.: іл.
[Беляева С. А.] Южнорусские земли во 2 пол. 13 – 14 ст.: по материалам археологических источников. – К.: Наукова думка, 1982 г. – 118 с.
[Беляновский А.] Стефан Зизаний. – ВЕВ, 1887 г., № 6, с. 159 – 171; № 7, с. 199 – 213; № 8, с. 223 – 234; № 9, с. 241 – 250; № 10, с. 277 – 288; № 11, с. 335 – 338; № 13, с. 361 – 375; № 14, с. 386 – 410; № 15, с. 447 – 455; № 16, с. 500 – 507; № 17, с. 552 – 556.
[Бендас И.] Öt év a szögesdrót mögött. Egy kárpátaljai görög katolikus pap naplója a Gulágban. – Ungvár: Kárpáti, 2012. – 262 с.: ábra
[Бендза М.] Prawosławna diecezja Przemyska w latach 1596 – 1681: studium historyczno-kanoniczne. – Warszawa: 1982. – 267 s.
[Бендик М.] Дрогобиччина – земля Івана Франка. – Нью-Йорк: 1973 р., т. 1 = 840 с. – Український архів, т. 25; 1978 р., т. 2 = 246 с. – Український архів, т. 32; 1986 р., т. 3 = 560 с.; Дрогобич: 1997 р., т. 4 = 776 с.
[Бендриков К. Е.] Г.С.Сковорода – выдающийся украинский философ и педагог. – Советская педагогика, 1951 г., № 8, с. 43 – 58.