НБУВ
Полное название: Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського
Образована согласно указу гетмана П. П. Скоропадского от 2 августа 1918 г. как Национальная библиотека Украинского Государства.
В 1919 – 1934 гг. называлась «Всенародная библиотека Украины».
В 1934 г. передана в ведение Академии наук УССР и переименована в Библиотеку АН УССР.
В 1948 – 1965 гг. Называлась «Государственная публичная библиотека УССР».
От 1965 называлась «Центральная научная библиотека АН УССР» (НБУВ), в 1988 г. ей присвоено имя В. И. Вернадского.
От 1996 г. библиотека имеет современный статус и название – «Национальная библиотека Украины им В. И. Вернадского».
Официальный сайт библиотеки:
Справка о библиотеке:
Основной здание библиотеки находится в Киеве на ; часть отделов работает на .
Библиографические записи (7201 – 7210 / 20540)
Сортировка списка: автор, название работы, А – Я
[Демченко М. П.] Збирач роменської старовини [І.О.Курилов]. – «Вивчення історії та культурної спадщини Роменщини», Суми, 1990 р., с. 17 – 19.
[Демченко Т. П.] Здобуття Батьківщини: життя та творчість Євгена Онацького. – 2016.
[Демченко Т. П.] Нариси з історії Чернігівщини. – Чн.: 1998 р., т. 3 = 66 с.
[Демчук М. А.] Слов’янські автохтонні особові власні імена в побуті українців 14 – 17 ст. – К.: Наукова думка, 1988 р. – 171 с.
[Демчук М. А.] Українські ойконіми-композити давньоруського відантропонімного походження. – «Давньоруська ономастична спадщина в східнослов’янських мовах», К., Наукова думка, 1986 р., с. 64 – 66.
[Демчук П. И.] Памятники истории и культуры Ровенской области: библиографический указатель. – Рв.: 1987 г. – 105 с.
[Демьян Г. В.] Бібліографічна діяльність І.Вагилевича. – «Бібліотека, книга, читач», К., Наукова думка, 1987 р., с. 44 – 55.
[Демьян Г. В.] Взаємини І.Вагилевича з П.Й.Шафариком. – Слов’янське літературознавство і фольклористика, 1990 р., т. 18, с. 14 – 23.
[Демьян Г. В.] Дослідження Івана Вагилевича про гуцулів. – «Культура і побут населення українських Карпат», Ужгород, 1973 р., с. 130 – 136.
[Демьян Г. В.] Іван Вагилевич – історик і народознавець. – К.: Наукова думка, 1993 р. – 152 с.