X

Дзира Я. І. Іван Виговський як реформатор українського правопису та основоположник національної діалектології.

Дзира Я. І. Іван Виговський як реформатор українського правопису та основоположник національної діалектології. – «Конотопська битва 1659 р.», Київ, 1996 р., с. 43 – 76.

Библиотеки: НБУВ: ВА583972

Язык издания: украинский

Исторический период: 1581 – 1649 гг.

Аннотация (на украинском языке):

С. 45 – 48: фонетичні спостереження над реєстром 30.03.1581 р. (532 козаки). С. 48: «Козацький реєстр 1581 р. – надто важливе джерело першопочатків історії козацтва, його національного складу, оригінальна пам’ятка живої української мови».

Далі спостереження над Зборівським реєстром 1649 р., переписаним І.Виговським. С. 51: із загальної кількості прізвищ формант ’-енко’ мають 58 %, шляхетські форманти (-ич, -ський, -цький) – 9.5 %.

С. 56-57: «У написанні імен та прізвищ козаків не вжито жодної титли […] З алфавіту вилучено ще за піввіку до реформи Петра_1 кириличні букви – ксі, псі, іжиця, юси […] Літерами української абетки позначені всі живі звуки національної мови. Отже, за 200 років до запровадження П.Кулішем фонетичного нашого письма воно було введене в с.17 ст. генеральним писарем Іваном Виговським».

С. 58: «І.Виговський виявився блискучим майстром українського барокового письма – пишного, мальовничого, орнаментального, пов’язаного з народним мистецтвом, яке є ключем для розуміння і пояснення важливих законів книжної української мови стосовно правильного вичитування голосних літер і окремих приголосних».

С. 60: «Маємо всі підстави, щоб відкинути теорію авторитетних російських мовознавців про наявність якогось ‘нового е’ […], а також твердження про якесь нібито сплутування ‘е’ з ‘и’, ‘ы’ з ‘и’, що насправді є характерною рисою українського барокового письма і ґрунтується на живій основі національних говірок і законі розрізнення навіть одного і того ж слова, якщо воно пишеться двічі підряд». С. 67: «Для барокового письма характерна емблематична мова, індивідуальна форма написання імен, особливо тих, котрі повторювалися».

С. 73: реєстр «цілком підставно треба вважати першим неоціненним загальнонаціональним джерелом української діалектології».

Категории

Автор: Дзира Ярослав Иванович (1931 – 2009 гг.)

Деятели (3): Выговский Иван (около 1608 – 1664 гг.), Кулиш Пантелеймон Александрович (1819 – 1897 гг.), Петр 1-й (1672 – 1725 гг.)

Предметы (2): Исследования Зборовского реестра 1649 г., Украинские деятели