X

Расовский Д. Печенеги, торки и берендеи на Руси и в Угрии.

Расовский Д. Печенеги, торки и берендеи на Руси и в Угрии. – Seminarium Kondakovianum, 1933, v. 6, p. 1 – 64.

Язык издания: русский

Исторический период: 1052 – 1150 гг.

Аннотация (на украинском языке):

С. 1: «Долею печенігів та узів-торків після витіснення їх половцями із степів і розселення по сусіднім навколишнім державам, а надто на прикордонні цих держав, цікавились до цього часу звичайно лише в межах історії якої-небудь однієї осілої держави і не розглядали цього явища в цілому».

С. 2: «Насправді ж історія розселення тюркських народів на теренах сусідніх з ними осілих держав […] має повне право бути виділеною в спеціальну тему і вивчатись на всьому величезному просторі від Далекого Сходу до центральної Європи – на всьому шляху проходження та стикання тюрків з осілими культурами».

С. 8: «Головна маса печенігів після витіснення із степів була увібрана Візантією та Угорщиною, головна маса вцілілих торків була, мабуть, розселена руськими князями по Русі».

С. 13: великі походи руських князів на половців на п.12 ст. «супроводжувались звільненням тюркських не-половецьких племен, підкорених половцями […] Половці ні за що не хотіли змиритися з подібними виходами із степів своїх рабів. Звідси – цілий ряд набігів половців, хоча і в Руську землю, але спрямованих спеціально на торків, печенігів та берендіїв».

Топографію поселень автор відновлює за локалізацією географічних назв, похідних від етнонімів (вони нанесені на карту Угорщини та України). В Угорщині він розділяє прикордонні та внутрішні місця поселень.

С. 43: найбільшу роль в Угорщині печеніги відігравали в 2 п.10 – 1 п.11 ст. Останні звістки про них стосуються 15 ст.

Звістки про печенігів у складі угорського війська належать до 1052 – 1150 рр.

С. 48: «Очевидно та ступінь самостійності [печенігів], що виражалась у праві мати своїх суддів та родових старійшин, які розбирали їхні внутрішні справи, вихід на війну своїми окремими загонами, а також звільнення від яких то не було податків з тих земель, що належали їм як государевим людям – і складали ті вільності та привілеї, про які так часто згадують мадярські грамоти. За все це печеніги несли військову службу».

Категории

Автор: Расовский Д. А.

Предметы (5): Венгрия, Печенеги, Половцы, Торки (народ), Тюрки восточной Европы домонгольского времени