Початкова сторінка

Знання про Україну

Що і де читати

?

НБУВ

Повна назва: Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського

Утворена згідно указу гетьмана П. П. Скоропадського від 2 серпня 1918 р. як Національна бібліотека Української Держави.

В 1919 – 1934 рр. мала назву «Всенародна бібліотека України».

В 1934 р. передана у відання Академії наук УРСР і перейменована на Бібліотеку АН УРСР.

В 1948 – 1965 рр. мала назву «Державна публічна бібліотека УРСР».

Від 1965 р. мала назву «Центральна наукова бібліотека АН УРСР» (НБУВ), в 1988 р. їй надано ім’я В. І. Вернадського.

Від 1996 р. бібліотека має сучасний статус і назву – «Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського».

Офіційний сайт бібліотеки:

Довідка про бібліотеку:

Основний будинок бібліотеки знаходиться в Києві на ; частина відділів працює на .

Бібліографічні записи (16711 – 16720 / 20476)

Сортування списку: автор, назва твору, А – Я

[Сеник С.] Два митрополити – Потій і Рутський. – «Історичний контекст, укладення Берестейської унії і перше поунійне покоління», Льв., 1995 р., с. 137 – 172.

[Сеник С.] Українська церква в 17 ст. – Ковчег, 1993 р., т. 1, с. 23 – 66.

[Сеник Я. Г.] З історії обігу і стабілізації мір об’єму на українських землях в 16 – 18 ст. – «Українська республіканська конференція з архівознавства та інших спеціальних історичних дисциплін», (3-я), 1968 р., т. 2, с. 393 – 412.

[Сенів І. В.] Народна архітектура західних областей УРСР в художніх творах О.Л.Кульчицької. – Матеріали з етнографії та художнього промислу, 1957 р., т. 3, с. 160 – 171.

[Сенкевич В. М.] О влиянии древнерусского народа на социально-экономическое развитие Молдавии 14 – 15 вв. – УЗ Кишинёвского университета, 1955 г., т. 16, с. 3 – 30.

[Сенкевич В. М.] Образование Молдавского государства. – УЗ Кишинёвского ПДИ, 1949 г., т. 1, с. 71 – 89.

[Сенкевич Г.] Огнём и мечом: истор.роман. – Сенкевич Г. Собрание сочинений в 9 т. – М.: Художественная литература, 1983 г., т. 2 = 671 с.

[Сенковський О. І.] Collectanea z dziejopisów tureckich, rzeczy do historji polskiej służączych. – Warszawa: 1824, t. 1 = 9, 224 s.; 1825, t. 2.

(1672)