НБУВ
Повна назва: Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського
Утворена згідно указу гетьмана П. П. Скоропадського від 2 серпня 1918 р. як Національна бібліотека Української Держави.
В 1919 – 1934 рр. мала назву «Всенародна бібліотека України».
В 1934 р. передана у відання Академії наук УРСР і перейменована на Бібліотеку АН УРСР.
В 1948 – 1965 рр. мала назву «Державна публічна бібліотека УРСР».
Від 1965 р. мала назву «Центральна наукова бібліотека АН УРСР» (НБУВ), в 1988 р. їй надано ім’я В. І. Вернадського.
Від 1996 р. бібліотека має сучасний статус і назву – «Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського».
Офіційний сайт бібліотеки:
Довідка про бібліотеку:
Основний будинок бібліотеки знаходиться в Києві на ; частина відділів працює на .
Бібліографічні записи (18051 – 18060 / 20492)
Сортування списку: автор, назва твору, А – Я
[Тесленко І. А.] М.К.Дітеріхс (1874 – 1937) – автор нарису з історії Острозького князівства. – «Осягнення історії: збірник наукових праць на пошану М.П.Ковальського», Острог, 1999 р., с. 519 – 524.
[Тесло А. Д.] Край наш Золочівський: краєзнавчий нарис. – Хк.: Золоті сторінки, 2000 р. – 81 с.
[Тесля І. Я.] «…передумав багато різних думок про вільне життя, про рідний край…». – 2016.
[Тетеріна-Блохин Д.] Історія української політичної еміграції в славних іменах. – 2011. – 412 с. : світлини
[Тецнер Й.] Theophan Procopowić und die russische Frühaufklärung. – Zeitschrift für Slavistik, 1958, Bd. 3, № 2-4, S.
[Тивадзе Т. Г.] О взаимоотношениях населения западной Грузии с донскими и запорожскими казаками в 17 в. – «Из истории грузинско-украинских связей», К., 1971 г., с. 64 – 72.
[Тиводар М. П.] Народные традиции в полонинском пастушестве украинцев Раховщины. – «Карпатский сборник», М., Наука, 1972 г., с. 20 – 27.
[Тигліянц-Головкинський П. К.] Профессорский уголок. – К.: Стилос, 2013. – 286, [14] с.: ил.
[Тизенгаузен В. Г.] Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. – Спб.: 1884 г., т. 1 = 16, 564 с.
[Тила А.] Роль Литовской метрики при исследовании магдебургских городов Жемайтского княжества. – «Литовская метрика: ТД», Вильнюс, 1988 г., с. 23 – 24.