Початкова сторінка

Знання про Україну

Що і де читати

?

НБУВ

Повна назва: Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського

Утворена згідно указу гетьмана П. П. Скоропадського від 2 серпня 1918 р. як Національна бібліотека Української Держави.

В 1919 – 1934 рр. мала назву «Всенародна бібліотека України».

В 1934 р. передана у відання Академії наук УРСР і перейменована на Бібліотеку АН УРСР.

В 1948 – 1965 рр. мала назву «Державна публічна бібліотека УРСР».

Від 1965 р. мала назву «Центральна наукова бібліотека АН УРСР» (НБУВ), в 1988 р. їй надано ім’я В. І. Вернадського.

Від 1996 р. бібліотека має сучасний статус і назву – «Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського».

Офіційний сайт бібліотеки:

Довідка про бібліотеку:

Основний будинок бібліотеки знаходиться в Києві на ; частина відділів працює на .

Бібліографічні записи (3281 – 3290 / 20645)

Сортування списку: автор, назва твору, А – Я

[Атаманенко В. Б.] Про способи введення до наукового обігу джерел з історії українського селянства доби феодалізму. – «Українська археографія: сучасний стан та перспективи розвитку», К., 1988 р., с. 236 – 238.

[Атаманенко В. Б.] Українське історичне товариство та М.П.Ковальський. – «Осягнення історії: збірник наукових праць на пошану М.П.Ковальського», Острог, 1999 р., с. 45 – 49.

[Атаманюк Л.] Постать волинського уніатського єпископа Іпатія Потія в історичній літературі. – «Осягнення історії: збірник наукових праць на пошану М.П.Ковальського», Острог, 1999 р., с. 144 – 148.

[Атанасов П. К.] Книги И.Фёдорова в Болгарии. – «Книга и графика», М., Наука, 1972 г., с. 107 – 114.

[Атанасов П. К.] Об одном болгарском списке заблудовского Учительного евангелия Ивана Фёдорова. – «Федоровские чтения. 1980 г.», М., 1984 г., с. 5 – 16.

[Атанасов П. К.] Украинские кириллические старопечатные книги 16 – 17 вв. в Болгарии. – Советское славяноведение, 1972 г., № 6, с. 72 – 83.

[Атлас Д. Г.] Старая Одесса, её друзья и недруги. – Одесса: тип.«Техник», 1911 г. – 114 с.

[Атоян О. М.] Утопия безвластия. – Луганск: 2010 г. – 599 с.

[Ауербах І.] Andrej Michajlovicz Kurbskij. – München: 1985.

(329)