НБУВ
Повна назва: Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського
Утворена згідно указу гетьмана П. П. Скоропадського від 2 серпня 1918 р. як Національна бібліотека Української Держави.
В 1919 – 1934 рр. мала назву «Всенародна бібліотека України».
В 1934 р. передана у відання Академії наук УРСР і перейменована на Бібліотеку АН УРСР.
В 1948 – 1965 рр. мала назву «Державна публічна бібліотека УРСР».
Від 1965 р. мала назву «Центральна наукова бібліотека АН УРСР» (НБУВ), в 1988 р. їй надано ім’я В. І. Вернадського.
Від 1996 р. бібліотека має сучасний статус і назву – «Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського».
Офіційний сайт бібліотеки: nbuv.gov.ua
Довідка про бібліотеку: uk.wikipedia.org
Основний будинок бібліотеки знаходиться в Києві на Голосіївському проспекті, 3; частина відділів працює на вул. Володимирській, 62.
Бібліографічні записи (4751 – 4760 / 20290)
Сортування списку: автор, назва твору, А – Я
[Вавричин М. Г.] Карти українських земель Г.Боплана в бібліотеках і архівах СРСР. – «Бібліографічна інформація і сучасність», К., 1981 р., с. 116 – 127.
[Вавричин М. Г.] Маловідомі карти України Ґ.Боплана. – «Боплан і Україна», Льв., 1998 р., с. 114 – 122.
[Вавричин М. Г.] Матеріали до історії картографії України в 16 ст. у фондах ЦНБ АН УРСР. – «Бібліотека і науково-технічний прогрес», Льв., 1975 р., с. 101 – 109.
[Вавричин М. Г.] Про видання атласу «Україна на картах Г.Боплана» в рамках серії «Картографічні джерела з історії України». – «Українська археографія: сучасний стан та перспективи розвитку», К., 1988 р., с. 240 – 243.
[Вавричин М. Г.] Юрій Дрогобич: бібліографічний покажчик. – Льв.: 1983 р. – 64 с.
[Вагабов М.] Ислам и женщина. – М.: Мысль, 1968 г. – 230 с.
[Вагабов М.] Ислам и семья. – М.: Наука, 1980 г. – 174 с.
[Вагилевич І. М.] Bojkowé, lid ruskoslovanský v Haličich. – Časopis Českeho museum, 1841, № 1, s. 30 – 72.
[Вагилевич І. М.] Huculové, obyvatelé vychodniho pohořu Karpatského. – Časopis Ceskeho Museum, 1838, № 4, s. 475 – 498; 1839, № 1, s. 45 – 68.
[Вагилевич І. М.] Народні пісні в записах Івана Вагилевича. – К.: Муз.Україна, 1983 р. – 159 с.