Початкова сторінка

Знання про Україну

Що і де читати

?

НБУВ

Повна назва: Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського

Утворена згідно указу гетьмана П. П. Скоропадського від 2 серпня 1918 р. як Національна бібліотека Української Держави.

В 1919 – 1934 рр. мала назву «Всенародна бібліотека України».

В 1934 р. передана у відання Академії наук УРСР і перейменована на Бібліотеку АН УРСР.

В 1948 – 1965 рр. мала назву «Державна публічна бібліотека УРСР».

Від 1965 р. мала назву «Центральна наукова бібліотека АН УРСР» (НБУВ), в 1988 р. їй надано ім’я В. І. Вернадського.

Від 1996 р. бібліотека має сучасний статус і назву – «Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського».

Офіційний сайт бібліотеки:

Довідка про бібліотеку:

Основний будинок бібліотеки знаходиться в Києві на ; частина відділів працює на .

Бібліографічні записи (5831 – 5840 / 20543)

Сортування списку: автор, назва твору, А – Я

[Гирич І. Б.] Магдебурзьке серце Києва. – Київ : Либідь, 2014. – 84, [3] с. : іл. – (Твій Київ)

[Гирич І. Б.] Науково-довідкове видання «Українські історики»: проблеми і пропозиції. – «Українська археографія: сучасний стан та перспективи розвитку», К., 1988 р., с. 219 – 222.

[Гирич І. Б.] Під захистом святого Володимира. – Київ : Либідь, 2014. – 77 с. : іл. – (Твій Київ)

[Гирич І. Б.] План Києва 1786 р. як історико-топографічне джерело. – «Географічний фактор в історичному процесі», К., Наукова думка, 1990 р., с. 77 – 85.

[Гирич І. Б.] Українські інтелектуали і політична окремішність (середина ХІХ - початок ХХ ст.). – Київ: Український письменник, 2014. – 494, [24] с.: іл. – (Світло світогляду)

[Гирич І. Б.] Формування модерної української нації. – Тернопіль: Навчальна книга- Богдан, 2014. – 109 с.

[Гирич Я. М.] Слов’янський світ у 2013 році. – Київ : Центр пам’яткознавства НАН України, 2015. – 88 с. : табл.

[Гіжицький Я. М.] Bazyliane we Włodzimierze i Tryhórach. – Kraków: 1912. – 8, 170 s.

[Гіжицький Я. М.] Notatki o niektórych naszych siedzibach trynitarskich. – Kraków: 1912. – 108 s.

[Гіжицький Я. М.] Siedziby karmelitów trzewiczkowych na Litwie i Rusi. – Miesięsznik kościelny (unitas) (Poznań), 1910, №№ 7 – 8; 1911, № 1.

(584)