Початкова сторінка

Знання про Україну

Що і де читати

?

НБУВ

Повна назва: Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського

Утворена згідно указу гетьмана П. П. Скоропадського від 2 серпня 1918 р. як Національна бібліотека Української Держави.

В 1919 – 1934 рр. мала назву «Всенародна бібліотека України».

В 1934 р. передана у відання Академії наук УРСР і перейменована на Бібліотеку АН УРСР.

В 1948 – 1965 рр. мала назву «Державна публічна бібліотека УРСР».

Від 1965 р. мала назву «Центральна наукова бібліотека АН УРСР» (НБУВ), в 1988 р. їй надано ім’я В. І. Вернадського.

Від 1996 р. бібліотека має сучасний статус і назву – «Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського».

Офіційний сайт бібліотеки: nbuv.gov.ua

Довідка про бібліотеку: uk.wikipedia.org

Основний будинок бібліотеки знаходиться в Києві на Голосіївському проспекті, 3; частина відділів працює на вул. Володимирській, 62.

Бібліографічні записи (6051 – 6060 / 20291)

Сортування списку: автор, назва твору, А – Я

[Гонтар Т. О.] Народне харчування українців Карпат. – К.: Наукова думка, 1979 р. – 138 с.

[Гонткевич Ф.] Materyały do historyi kościóła w Drohobyczu. – Drohobycz: 1905. – 35 s.

[Гонца Г. В.] Возобновление молдавско-русского военно-политического союза в к.20-30-е гг. 16 в. – «Россия и юго-восточная Европа», Кишинёв, Штиинца, 1984 г., с. 16 – 21.

[Гонца Г. В.] Изменение тактики внешнеполитического курса Молдавского государства в последних десятилетиях 15 – н.16 вв. – «Социально-экономическая и политическая история юго-восточной Европы: до с.19 в.», Кишинёв, Штиинца, 1980 г., с. 102 – 117.

[Гонца Г. В.] К истории молдавско-турецких отношений н.16 в. – «Россия, Польша и Причерноморье в 15 – 18 вв.», М., Наука, 1979 г., с. 53 – 61.

[Гонца Г. В.] Молдавия и османская агрессия в последней четверти 15 – 1 тр.16 вв. – Кишинёв: Штиинца, 1984 г. – 150 с.

[Гончар В. В.] Палацово-парковий ансамбль садиби Закревських у с. Березова Рудка. – К.: Києво-Могилянська академія, 2008. – 38 с.: фотогр. кольор.

[Гончар В. М.] Керамічний посуд часів козацтва на території Печерської лаври. – «Археологічне дослідження пам’яток українського козацтва», К., 1993 р., с. 91 – 96.

(606)