Початкова сторінка

Знання про Україну

Що і де читати

?

НБУВ

Повна назва: Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського

Утворена згідно указу гетьмана П. П. Скоропадського від 2 серпня 1918 р. як Національна бібліотека Української Держави.

В 1919 – 1934 рр. мала назву «Всенародна бібліотека України».

В 1934 р. передана у відання Академії наук УРСР і перейменована на Бібліотеку АН УРСР.

В 1948 – 1965 рр. мала назву «Державна публічна бібліотека УРСР».

Від 1965 р. мала назву «Центральна наукова бібліотека АН УРСР» (НБУВ), в 1988 р. їй надано ім’я В. І. Вернадського.

Від 1996 р. бібліотека має сучасний статус і назву – «Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського».

Офіційний сайт бібліотеки:

Довідка про бібліотеку:

Основний будинок бібліотеки знаходиться в Києві на ; частина відділів працює на .

Бібліографічні записи (7601 – 7610 / 20377)

Сортування списку: автор, назва твору, А – Я

[Дубровіна Л. А.] Списки Казанского летописца в отделе рукописей ЦНБ АН УССР. – «Рукописные фонды ЦНБ им.В.И.Вернадского АН УССР», К., Наукова думка, 1989 г., с. 78 – 93.

[Дубровіна Л. А.] Супрасльський ірмолой 1601 р.: деякі аспекти кодикологічного дослідження. – Рукописна та книжкова спадщина України, 1993 р., т. 1, с. 13 – 20.

[Дубровський В. В.] Історико-культурні заповідники та пам’ятки України. – Хк.: ДВУ, 1930 р. – 76 с.

[Дубровський В. В.] Музеї на Україні. – К.: ДВУ, 1929 р. – 60 с.

[Дубровський В. В.] Поточні справи охорони пам’яток культури на Україні. – Наука на Україні, 1927 р., т. 2-4, с. 348 – 366.

[Дубровський В. В.] Пропащі справи з архіву Генерального військового суду. – НЗ Харківської науково-дослідної катедри історії української культури, 1930 р., т. 10, с. 131 – 136.

[Дубровський В. В.] Селянські втечі на лівобережній Україні в кін. 18 ст.: 1782 – 1791 рр. – «Чернігів і північне Лівобережжя», К., ДВУ, 1928 р., с.

[Дубровський В. В.] Сторінка з історії архіву Генерального військового суду. – ЗапІФВ, 1928 р., т. 17, с. 217 – 234.

[Дубровський П. П.] Пётр Скарга (ум.1612 г.), иезуит и проповедник польского короля Сигизмунда_3. – Записки АН, 1862 г., т. 1, № 2, с. 211 – 220.

[Дуван С. Е.] Я люблю Евпаторию. Слово и дело городского головы. – Симф.: Феникс, 2013. – 203 с.: ил. – (Я люблю Крым; 1)

(761)