НБУВ
Повна назва: Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського
Утворена згідно указу гетьмана П. П. Скоропадського від 2 серпня 1918 р. як Національна бібліотека Української Держави.
В 1919 – 1934 рр. мала назву «Всенародна бібліотека України».
В 1934 р. передана у відання Академії наук УРСР і перейменована на Бібліотеку АН УРСР.
В 1948 – 1965 рр. мала назву «Державна публічна бібліотека УРСР».
Від 1965 р. мала назву «Центральна наукова бібліотека АН УРСР» (НБУВ), в 1988 р. їй надано ім’я В. І. Вернадського.
Від 1996 р. бібліотека має сучасний статус і назву – «Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського».
Офіційний сайт бібліотеки: nbuv.gov.ua
Довідка про бібліотеку: uk.wikipedia.org
Основний будинок бібліотеки знаходиться в Києві на Голосіївському проспекті, 3; частина відділів працює на вул. Володимирській, 62.
Бібліографічні записи (7751 – 7760 / 20524)
Сортування списку: автор, назва твору, А – Я
[Дяченко В. Д.] Про назви населених пунктів України етнонімічного походження. – «Питання топоніміки та ономастики», К., вид.АН УРСР, 1962 р., с.
[Дяченко І. М.] Ренесансний світогляд: гуманістична традиція в українському суспільстві 16 – 17 ст. – К.: автореф.к.філос.н., 1999 р. – 17 с.
[Дяченко М. Т.] З історії харківських вулиць і площ. – Хк.: Харківське кн.в-во, 1961 р. – 212 с.
[Дяченко М. Т.] Ізюм: історико-краєзнавчий нарис. – Хк.: кн.вид., 1963 р. – 168 с.
[Дяченко М. Т.] Харків: місця історичних подій. – Хк.: обл.вид., 1957 р. – 343 с.
[Дяченко М. Т.] Харьков: путеводитель. – Хк.: Прапор, 1967 г. – 215 с.
[Дяченко М. Т.] Этнографические исследования Слободской Украины в 18 – 1 пол. 19 вв. – К.: автореф.к.и.н., 1971 г. – 26 с.
[Дячишин П.] De Basilio Suracensi prout theologo et polemista anticatholico. – Romae: 1944. – 59 p.
[Дячок О. О.] «Хроніка Європейської Сарматії» Алессандро Гваньїні як джерело з історії України 15 – 16 ст. – Дп.: автореф.к.і.н., 1992 р. – 21 с.
[Дячок О. О.] «Хроніка Європейської Сарматії» Олександра Гваньїні – цінне джерело для вивчення української історії та історіографії. – «Українська археографія: сучасний стан та перспективи розвитку», К., 1988 р., с. 71 – 73.