X

Сумцов Н. Ф. Иоанникий Галятовский.

Сумцов Н. Ф. Иоанникий Галятовский. – КС, 1884 г., № 1, с. 1 – 20; № 2, с. 183 – 204; № 3, с. 371 – 390; № 4, с. 565 – 588.
Уривок: «Матеріали до вивчення історії української літератури», К., Рад.школа, 1959 р., с. 347 – 349.

Libraries: НБУВ: ВО46304/2 (відб., 86 с.)

Language of edition: russian

Historical period: 1651 – 1700

Abstract (in Ukrainian):

С. 1: «Біля половини 17 ст. українська наука оселяється у мрачних аудиторіях Києво-Могилянського колегіума. В кількісному відношенні вона сильно розростається, в якісному відношенні падає. В південноруській літературі [...] занадто багато пустослів’я, пишномовності, штучності. Твори її [...] наочно показують, до якого ступеня зубожіння може дійти наукова думка, протягнута крізь вузькі, тенденційно сколочені шкільні рамки».

С. 2: «В Галятовському південна Росія знайшла талановитого вченого діяча [...] умілого й досвідченого бійця за південноруську народність, за православ’я».

Оскільки Галятовський навчався в Київському колегіумі, автор гостро картає колегіум за схоластику та латинщину. С. 6: «Вся освіта в колегіумі прямувала до того, щоб приготувати майстерних підлабузників та умілих полемістів».

Круг читання Галятовського за його посиланнями. С. 16: «Галятовський був найбільш начитаною людиною свого часу, але область його знань була незначна, кругозір вузький».

Друзі Галятовського – Л.Баранович, І.Гізель. С. 19: «Малоросійське духовенство зі становища оборонного скоро перейшло в становище смиренного прохача, шукача милостей та подачок [... внаслідок] свідомості свого безсилля перед систематичною московською політикою повного підпорядкування України та вихованого Київською академією ласкательства й сервілізму».

С. 185: «Галятовський в с.17 ст. остаточно встановив і скріпив схоластичну проповідь в Малоросії своїм ‘Ключем розуміння’.» Характеристика «Ключа», особливо його природничих знань.

С. 199: «В той час коли вирішувалась доля українського народу [...] Галятовський був поглинений питаннями про те, чи будуть померлі приймати їжу в майбутньому житті [...] На Галятовському цілком розкрилося денаціоналізуюче значення Києво-Могилянської академії».

«Небо нове» (1665 р.) – збірник 445 див богородиці; «Месія правдивий» (1668 р.). Галятовський – ігумен Єлецького монастиря (з 1669 р.).

Антикатолицькі твори (Старий костел 1678 р. з біографічними даними про Л.Барановича та І.Галятовського; Фундаменти 1683 р.). Антимусульманські твори (Лебідь 1679 р., Алкоран 1688 р.). Антиєретичні твори (Алфавіт 1681 р.; Софія мудрість).

С. 588: «Історія південноруської науки і літератури 2 п.17 ст. свідчить, що науковий прогрес не може розглядатись як найплодючіший вияв розумової діяльності, якщо він не ґрунтується на національому ґрунті».

[Мені здається, що автор антиісторично прикладає до Галятовського той ідеал національного діяча, який виробився в к.19 ст., і картає Г. за невідповідність цьому ідеалу].

Categories

Author: Sumcov M. F. (1854 – 1922)

Personalities (3): Baranovych Lazar (1620 – 1693), Galjatovskyj Ioanykij (about 1620 – 1688), Gizel Inokentij (about 1600 – 1683)

Subjects (2): Kyiv Mogyla's academy, Ukrainian writers of 13 – 18 cent.