X

Крадін М. М. Проблеми формаційної характеристики кочових суспільств.

Крадін М. М. Проблеми формаційної характеристики кочових суспільств. – Археологія, 1992 р., № 2, с. 3 – 12.

Language of edition: ukrainian

Abstract (in Ukrainian):

С. 4: «Кочові суспільства періоду розквіту номадизму за окремими параметрами тією чи іншою мірою подібні до моделей всіх доіндустріальних суспільно-економічних формацій, проте не настільки, аби їх відносити до однієї чи кількох з них [...] Все це врешті-решт має привести до постановки проблеми про особливий спосіб виробництва у номадів».

С. 8: «Кочова імперія – це складна, відносно велика територіально, суспільна система, що складається з кочового ‘ядра’ у формі ієрархічної пірамідальної структури при відносно нерозвинутій внутрішній експлуатації і залежної (навіть номінально) експлуатованої території, до якої могли входити як землеробські, так і інші народи».

3 моделі кочових імперій.

1 модель – не включає землеробської підсистеми; додаткову продукцію номади одержували грабунками, періодичними набігами, війнами, вимаганням «подарунків», нав’язуванням нееквівалентонї торгівлі. Це – дистанційна експлуатація. Приклади – сюнну, сяньбі, жужані, тюрки (центральна Азія), гуни, авари (Європа).

2 модель – «кочова і осіла підсистеми складали єдиний політичний організм, проте зберігали різні соціально-політичні структури. Основою експлуатації було данництво». (с. 9) Приклади – наступники Чінгіс-хана: імперія Юань, Золота Орда. Подальша їх еволюція йде 3 шляхами: а). відокремлення землеробської підсистеми, занепад міст, перетворення в тип 1; б). подальше осідання, перетворення на землеробсько-скотарську державу з перевагою землеробства; в). переселення степовиків на терен землеробської держави (перетворення в тип 3).

3 модель – завоювання номадами осіло-землеробських держав і міграція на їх територію. Провідна форма експлуатації – регулярне оподаткування. Приклади – древня Парфія, Кушанська держава, третє царство скіфів, Північна Вей, імперія киданів Ляо, імперії сельджуків, караханідів, Волзька і Дунайська Болгарії, держава ільханів в Ірані. Їх розвиток: верхівка кочівників перетворюється в правлячий клас, рядові кочівники розчиняються серед землеробського населення.

Все це разом можна назвати «екзополітарний спосіб виробництва».

Categories

Author: Kradin Nikolai Nikolaevich

Subject: General issues on the history of nomads