НБУВ
Повна назва: Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського
Утворена згідно указу гетьмана П. П. Скоропадського від 2 серпня 1918 р. як Національна бібліотека Української Держави.
В 1919 – 1934 рр. мала назву «Всенародна бібліотека України».
В 1934 р. передана у відання Академії наук УРСР і перейменована на Бібліотеку АН УРСР.
В 1948 – 1965 рр. мала назву «Державна публічна бібліотека УРСР».
Від 1965 р. мала назву «Центральна наукова бібліотека АН УРСР» (НБУВ), в 1988 р. їй надано ім’я В. І. Вернадського.
Від 1996 р. бібліотека має сучасний статус і назву – «Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського».
Офіційний сайт бібліотеки: nbuv.gov.ua
Довідка про бібліотеку: uk.wikipedia.org
Основний будинок бібліотеки знаходиться в Києві на Голосіївському проспекті, 3; частина відділів працює на вул. Володимирській, 62.
Бібліографічні записи (17191 – 17200 / 20264)
Сортування списку: автор, назва твору, А – Я
[Сорочан С. Б.] Ремесло медиевиста. Основы научно-исследовательской работы. – Харьков: 2013 г. – 171 с.
[Сорочинська Н. М.] Всесвітня історія, [8 клас]. – 2016.
[Сосна Г.] Krótka bibliografia klasztoru w Supraślu. – Wiadomości polskiego autokefalnego kościoła prawosławnego (Warszawa), 1974, № 1, s. 51 – 88.
[Сосна Г.] Prawosławne dzieje miasteczka Zabłudów. – Wiadomości polskiego autokefalnego kościoła prawosławnego, 1976, № 1-2, s.
[Сосновський А.] O statucie litewskim drugim. – Dziennik wileński, 1822, t. 2, № 6, s. 200 – 212.
[Сосюра В. М.] Мазепа: поема. – Київ, 1988 р., № 12, с. 77 – 107; 1990 р., № 8, с. 66.
[Сотавов Н. А.] Северный Кавказ в русско-иранских и русско-турецких отношениях 18 в.: от Константинопольского договора до Кючук-Кайнарджийского мира 1700 – 1774 гг. – М.: Наука, 1991 г. – 224 с.
[Сотникова М. П.] Нежинский клад сребреников 1852 г.: реконструкция состава. – Нумизматика и сфрагистика, 1971 г., т. 4, с. 15 – 41.
[Сотникова М. П.] Сребреники киевского клада 1876 г. – Нумизматика и сфрагистика, 1968 г., т. 3, с. 114 – 137.
[Сотниченко П. А.] Бібліотека Києво-Могилянської академії: філософські джерела. – «Від Вишенського до Сковороди», К., Наукова думка, 1972 р., с. 47 – 54.