НБУВ
Повна назва: Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського
Утворена згідно указу гетьмана П. П. Скоропадського від 2 серпня 1918 р. як Національна бібліотека Української Держави.
В 1919 – 1934 рр. мала назву «Всенародна бібліотека України».
В 1934 р. передана у відання Академії наук УРСР і перейменована на Бібліотеку АН УРСР.
В 1948 – 1965 рр. мала назву «Державна публічна бібліотека УРСР».
Від 1965 р. мала назву «Центральна наукова бібліотека АН УРСР» (НБУВ), в 1988 р. їй надано ім’я В. І. Вернадського.
Від 1996 р. бібліотека має сучасний статус і назву – «Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського».
Офіційний сайт бібліотеки:
Довідка про бібліотеку:
Основний будинок бібліотеки знаходиться в Києві на ; частина відділів працює на .
Бібліографічні записи (17211 – 17220 / 20493)
Сортування списку: автор, назва твору, А – Я
[Смолій В. А.] Спадщина: передмова до «Історії української козаччини» М.С.Грушевського. – Вітчизна, 1989 р., № 1, с. 168 – 172.
[Смолій В. А.] У пошуках нової концепції історії визвольної війни українського народу 17 ст. – К.: 1992 р. – 41 с.
[Смолій В. А.] Українська національна революція сер. 17 ст.: проблеми, пошуки, рішення. – К.: 1999 р. – 107 с.
[Смолій В. А.] Український політичний проект XVII ст. – Київ : 2014. – 193 с.
[Смолій В. А.] Українсько-російський договір 1654 р.: нові підходи до вивчення проблеми. – «Українсько-російський договір 1654 р.: нові підходи до історії міждержавних стосунків», К., 1995 р., с. 3 – 5.
[Смолій В. А.] Формування соціальної свідомості народних мас в ході класової боротьби: 2 п.17 – 18 ст. – К.: Наукова думка, 1985 р. – 264 с.
[Смолій В. А.] Як і коли почала формуватися українська нація. – К.: Наукова думка, 1991 р. – 112 с.
[Смолін В. Ф.] Клад восточных золотых предметов из болгарского города Джуке-тау. – Вестник научного общества татароведения, 1925 г., т. 3, с.
[Смолін В. Ф.] Краткий очерк истории законодательных мер по охране памятников старины в России. – Известия археологической комиссии (Спб.), 1917 г., т. 63, с.
[Смолька С.] Najdawniejsze pomniki dziejopisarstwa rusko-litewskiego. – PAU, 1889, t. 8, s. 1 – 55.