НБУВ
Повна назва: Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського
Утворена згідно указу гетьмана П. П. Скоропадського від 2 серпня 1918 р. як Національна бібліотека Української Держави.
В 1919 – 1934 рр. мала назву «Всенародна бібліотека України».
В 1934 р. передана у відання Академії наук УРСР і перейменована на Бібліотеку АН УРСР.
В 1948 – 1965 рр. мала назву «Державна публічна бібліотека УРСР».
Від 1965 р. мала назву «Центральна наукова бібліотека АН УРСР» (НБУВ), в 1988 р. їй надано ім’я В. І. Вернадського.
Від 1996 р. бібліотека має сучасний статус і назву – «Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського».
Офіційний сайт бібліотеки:
Довідка про бібліотеку:
Основний будинок бібліотеки знаходиться в Києві на ; частина відділів працює на .
Бібліографічні записи (17951 – 17960 / 20476)
Сортування списку: автор, назва твору, А – Я
[Татаренко С. А.] Українське бароко. – Архітектура Радянської України, 1940 р., № 8, с. 27 – 33.
[Татаринов С. Й.] Бахмутський край - видатні сторінки історії: іст.-краєзн. нарис. – Х.: Мачулін, 2013. – 407 с.: іл.
[Татаринов С. Й.] Історія промисловості та економіки Донбасу (від найдавніших часів до початку XX століття). – Х.: Мачулін, 2013. – 187 с.: іл.
[Татаринов С. Й.] Штетл Бахмут - феномен еврейского народа в Донбассе. – Х. : Слово, 2013. – 184 с. : фот.
[Татарко І. І.] Соціально-економічний та культурно-освітній розвиток болгарського населення Ізмаїльської області УРСР та півдня МРСР в 1944 - 1954 рр. – Луганськ, 2013. – 20 с.
[Татищев В. Н.] История Российская. – М.-Лг.: и-во АН СССР, 1962 г., т. 1 = 500 с.; 19?? г., т. 2 = 352 с.; 19?? г., т. 3 = 340 с.; 19?? г., т. 4 = 556 с.; 19?? г., т. 5 = 344 с.; 19?? г., т. 6 = 436 с.; 1968 г., т. 7 = 484 с.
[Татомир Л.] Ślady króla Jana 3 w kraju naszym: 106 miejscowości w Galicyi zostajączych w związki z żywotem dziejowym i domowym Jana Sobieskiego. – Lw.: 1883. – 112 s.
[Таубе М. О.] Международный конгресс на Волыни в 15 ст. – Русский вестник, 1898 г., № 5, с.
[Тахтаулова М. Ю.] Історичний розвиток адресної урбанонімії міста Харкова (середина XVII - початок XXI століття). – 2016.