НБУВ
Повна назва: Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського
Утворена згідно указу гетьмана П. П. Скоропадського від 2 серпня 1918 р. як Національна бібліотека Української Держави.
В 1919 – 1934 рр. мала назву «Всенародна бібліотека України».
В 1934 р. передана у відання Академії наук УРСР і перейменована на Бібліотеку АН УРСР.
В 1948 – 1965 рр. мала назву «Державна публічна бібліотека УРСР».
Від 1965 р. мала назву «Центральна наукова бібліотека АН УРСР» (НБУВ), в 1988 р. їй надано ім’я В. І. Вернадського.
Від 1996 р. бібліотека має сучасний статус і назву – «Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського».
Офіційний сайт бібліотеки:
Довідка про бібліотеку:
Основний будинок бібліотеки знаходиться в Києві на ; частина відділів працює на .
Бібліографічні записи (17961 – 17970 / 20476)
Сортування списку: автор, назва твору, А – Я
[Твардовський В. В.] Нові фольклорні записи про Олексу Довбуша. – «Обласна науково-практична конференція, присвячена 250-річчю від початку антифеодального руху селян-опришків під проводом Олекси Довбуша», Івано-Франківськ, 1988 р., с. 32 – 34.
[Твардовський С.] Przeważna legacja i.o.Krzysztofa Zbaraskiego do najjasniejszego sołtana cesara tureckiego Mustafy w r.1621. – «Poezye Samuela Z Skrzypny Twardowskiego», Kraków, 1861. – 186, 10 s.
[Твардовський С.] Woyna Domowa Z Kozaki y Tatary Moskwą, potym Szwedami y z Węgry Przez lat Dwanaście tocząca się dotąd. – Calissi: 1687. – 283 s.
[Твердохліб М. Ф.] Мій Чорнобиль. – 2016.
[Твердохлібов О. Д.] Ахтырский свято-Троицкий монастырь. – Харьковский сборник», Харьков, 1887 г., т. 1, с. 81 – 87.
[Твердохлібов О. Д.] Ахтырский уезд накануне 19 в. – СХИФИО, 1903 г., т. 19, с.
[Твердохлібов О. Д.] Котельва. – Харьковский сборник», Харьков, 1888 г., с. 113 – 130.
[Тверитінова Г. С.] В.Д.Смирнов – историк Турции. – Советская тюркология, 1971 г., № 4, с. 103 – 114.
[Тверитінова Г. С.] Восстание Кара Язиджи – Дели Хасана в Турции. – М.: и-во АН СССР, 1946 г. – 87 с. – Труды Ин-та востоковедения, т. 38.
[Тверитінова Г. С.] Извлечение из описания посольства в Россию Шехди Османа в 1758 г. – «Восточные источники по истории юго-восточной и центральной Европы», М., Наука, 1969 г., т. 2, с. 296 – 303.