НБУВ
Повна назва: Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського
Утворена згідно указу гетьмана П. П. Скоропадського від 2 серпня 1918 р. як Національна бібліотека Української Держави.
В 1919 – 1934 рр. мала назву «Всенародна бібліотека України».
В 1934 р. передана у відання Академії наук УРСР і перейменована на Бібліотеку АН УРСР.
В 1948 – 1965 рр. мала назву «Державна публічна бібліотека УРСР».
Від 1965 р. мала назву «Центральна наукова бібліотека АН УРСР» (НБУВ), в 1988 р. їй надано ім’я В. І. Вернадського.
Від 1996 р. бібліотека має сучасний статус і назву – «Національна бібліотека України ім В. І. Вернадського».
Офіційний сайт бібліотеки:
Довідка про бібліотеку:
Основний будинок бібліотеки знаходиться в Києві на ; частина відділів працює на .
Бібліографічні записи (19461 – 19470 / 20485)
Сортування списку: автор, назва твору, А – Я
[Чухліб Т. В.] Іван Мазепа. – К.: Арій, 2013. – 220, [1] с.
[Чухліб Т. В.] Конотопська битва 1659 р. в контексті міжнародної ситуації у східній Європі. – «Конотопська битва 1659 р.», Київ, 1996 р., с. 86 – 93.
[Чухліб Т. В.] Немирів – гетьманська столиця правобережної України в останній чв.17 – на п.18 ст. – «Актуальні проблеми розвитку міст та міського самоврядування», Рівне, 1993 р., с. 112 – 114.
[Чухлій С. О.] Історик Михайло Васильович Клочков (1877 – 1952). – Дніпропетровськ, 2014. – 19 с.
[Чухлій С. О.] Історик Михайло Васильович Клочков (1877 – 1952). – Харків : 2014. – 187 с.
[Чухрай Л. О.] Найвизначніші пам’ятки археології України. – Київ : 2014. – 202 с. : рис.
[Чухрий П. Г.] Історична наука і історики півдня України дожовтневого часу. – Питання історії [народів] СРСР (Харків), 1969 р., т. 8, с.
[Чучка П. П.] Антропонімія Закарпаття: вступ та імена. – Ужгород: 1970 р. – 103 с.
[Чучка П. П.] Давньоруські особові імена і сучасні прізвища українців. – «Давньоруська ономастична спадщина в східнослов’янських мовах», К., Наукова думка, 1986 р., с. 134 – 140.
[Чучка П. П.] Формування термінолексики географічної науки в староукраїнській мові 16 – 18 ст. – «Роль Києво-Могилянської академії в культурному єднанні слов’янських народів», К., Наукова думка, 1988 р., с. 75 – 85.