X

Гудзий Н. К. Литература Киевской Руси в истории братских литератур.

Гудзий Н. К. Литература Киевской Руси в истории братских литератур. – «Русско-украинские литературные связи», М., 1951 г., с. 41 – 78.
2 вид.: «Українсько-російське літературне єднання», К., 1953 р., с. 46 – 73.
3 вид.: Гудзий Н.К. Литература Киевской Руси и украинско-русское литературное единение 17 – 18 вв. – К., Наукова думка, 1989 г., с. 13 – 43.

Мова видання: російська

Історичний період: 1945 р.

3 вид., с. 13: «Одним із проявів буржуазно-націоналістичних викривлень в ‘Нарисі історії української літератури’ (1945 р.) є те, що його автори у відповідності зі схемою Грушевського та його теорією ‘винятковості’ українського народу ігнорують спільність походження, єдність і взаємодію в історичному розвитку російського і українського народів, їх мови і культури. Тому історія української літератури не показана у взаємних зв’язках з іншими спорідненими літературами, особливо з російською літературою».

С. 27-28: «Центром і оплотом українського націоналізму в цю пору [2 п.19 ст.] стала Галичина, де найбільш оголтілі українські шовіністи старанно грали на руку австрійської політики, яка ставила собі мету збуджувати серед українців ворожість до російської культури. Ревним спільником австрійських політиків серед галицьких українців виявився професор Львівського університету О.Огоновський».

С. 38: «Найбільш яскраво і послідовно український націоналізм виявився у діяльності М.Грушевського та його ‘школи’. Грушевський особливо наполегливо розвивав концепцію літератури Київської Русі як літератури виключно української. Ця концепція у нього, як і в інших націоналістів, була засобом антиросійської агітації, стремлінням будь-що-будь ствердити ідею ‘старшинства’ українського народу у сім’ї східнослов’янських народів і трактувати український і російський народи як споконвічно різні народи, а їх історію – як історію роздільну на протязі багатьох віків [...]

Політично тенденційні, відсталі з наукової точки зору і наївні судження Грушевського про формування української нації, яке заходить нібито далеко у глибину століть, визначають основні його положення і щодо національної природи літератури Київської Русі».

С. 42-43: «Націоналістична загальноісторична і спеціально історико-літературна концепція Грушевського, який очолював історичну працю своїх учнів і послідовників, породила в Україні цілу школу, що викривляла історичні факти і ставила собі за мету сіяти ворожнечу до російської культури і російського народу».

Категорії

Автор: Гудзій Микола Каленикович (1887 – 1965 рр.)

Діячі (2): Грушевський Михайло Сергійович (1866 – 1934 рр.), Огоновський Омелян Михайлович (1833 – 1894 рр.)

Предмети (3): «Викриття» «українського буржуазного націоналізму», Історіографія української літератури 13 – 18 ст., Київська Русь (9 – 13 ст.)