|
Марков Е. Очерки Крыма.
Марков Е. Очерки Крыма. – Спб.: тип.К.Н.Плотникова, г. – 8, 508 с. Бібліотеки: НБУВ: ВО693788 (1 вид.) Мова видання: російська Історичний період: 1854 – 1856 рр. Публіцистичні нариси. С. 87: «Тяжко боротись з расами, які прокладають залізниці й шосе в полі, де зупинились на кілька місяців, в той час коли в нас не було шосе від Симферополя до Севастополя; а ми володіємо ними 75 років». С. 98: «Замість того щоб переслідувати й розстрілювати на місці злодіяк-чиновників, у нас переслідували й розстрілювали найчесніше із кримських племен – татар. Нікого так не образили в цю війну [1854 – 1856 рр.], як це тихе й корисне плем’я». С. 99: «У нас у Росії факт зради татар поза будь-яким сумнівом. Але тут я не зустрів ні одного старожила, який не зневажав би усією душею ці мерзенні нарікання на татарина, через які постало нещастя цілого краю. В один голос говорять, що без татар ми пропали б в кримську війну; всі засоби траспорту і всі життєві припаси були в їхніх руках». С. 275: «Отці Генуезької республіки […] вживали ряд безплодних, хоча хитро-сплетених бюрократичних операцій […] В Генуї скликались комісії для поліпшення справ у Криму; комісії змінювали одна одну, скасовували старі й виробляли нові статути, призначали наглядачів за наглядачами. Засновано було навіть особливий опікунський східний комітет із знатних персон, мешканців, звісно, тієї ж Генуї, – словом, труда було понесено багато, паперу списано ще більше, а справу не поправлено ані на йоту. Дуже повчальна ця мізерна система недовіри і фіскальства, на якій були збудовані всі заходи генуезького уряду». КатегоріїАвтор: Марков Євген Львович (1835 – 1903 рр.) Предмети (2): Кримські татари в 19 – 21 ст., Мандрівки по Криму в кінці 18 – 19 ст. Повний текст |