	?
Лист на сайт
Стрічка новин (RSS)

Левицкий О. И. Социнианство в Польше и юго-западной России.

Левицкий О. И. Социнианство в Польше и юго-западной России. – КС, 1882 г., № 4, с. 25 – 57; № 5, с. 193 – 224; № 6, с. 401 – 432.
2 вид.: Socinianism in Poland and South-West Rus’. – AUKA, 1953,

Мова видання: російська

Історичний період: 1539 – 1604 рр.

1. Зв’язки України з Західною Європою. Початок протестантського руху.

2. Реформація не торкалася суті католицької догматики. Не таким є антитринітаризм. М.Сервет. Л.Социн.

3. Успіхи социніянства в Польщі.

4. Різниця між социніянами-раціоналістами та анабаптистами-містиками. Спільні точки з єрессю ожидовілих. Фауст Социн (1539 – 1604 рр.) ствердив чистий раціоналізм. З приводу його катехизму:

«Хоча социніяни любили називати себе істинними, обраними християнами, але в їхній догматиці від християнства лишилось не багато більше самої назви» (с. 43). Зміст катехизму.

5. Социніянство в Галичині. «Лист половця Івана Смери до кн.Володимира».

7. Социніянство на Волині в 16 ст. Чільні діячі. Переклад євангелія В.Негалевського.

8. Центри социніянства на Волині в 17 ст. Киселин. Ляхівці [= Білогір'я].

9. Боротьба єзуїтів проти социніян. Полеміка, організація погромів, судові процеси. «К честі тодішніх південноруських шляхтичів, без різниці їх визнання, треба сказати, що всі ці релігійні переслідування, всі ці суворі вироки клерикального трибуналу викликали в них почуття глибокої образи» (с. 223).

10. Социніянство в Київському воєводстві. Юрій Немирич. Письменницька діяльність Самуїла Припковського.

11. Загибель социніянських громад України за Хмельниччини.

12. Загибель социніянства у Польщі.

С. 430: «Являючи для свого часу дуже сміливий вияв критичної думки в царині релігії, доктрина ця природно приходиться не по плечу для більшості тодішнього суспільства й тому знаходить своїх послідовників лише в освічених колах його […] Сила социніянства полягала головним чином у його культурному впливі […] Социніянство завжди виступало в характері просвітницького руху […] голосило принципи свободи думок, віротерпимості й поваги до чужих переконань […] було провідником вищих начал гуманності».

С. 431: «Головний і корінний недолік социніянства – воно майже зовсім ігнорувало народні маси […] скрізь і завжди залишаючись переважно шляхетською релігією».